- Послуги
Матеріали для будівництва свердловин. ОглядВідомо, що іще до Нової ери давні китайці бурили лесові породи з’єднуваними між собою бамбуковими трубами. Надалі людство використовувало для буріння та кріплення стінок свердловин найрізноманітніші матеріали, залежно від часу та місця. А що ми маємо саме тут і саме зараз? Наводимо короткий огляд вітчизняного ринку труб за принципом «що було», «що є» та «чим серце заспокоїться». Ми працювали із усіма матеріалами, і результати аналізу відображають наше бачення оптимального вибору, що є наслідком нашого досвіду. Але ми готові згодитись із будь-яким самостійним вибором матеріалу замовником за умови, що із точки зору фізико-механічної міцності конструкція має бути надійною та не створювати джерело екологічної загрози.
Жити в суспільстві та бути від нього незалежним, як відомо, не можна. Усі ми вийшли із радянської школи буріння, а вона рекомендувала використовувати як обсадні такі труби: Азбоцементні водопровідні труби марок ВТ-6, ВТ-9 та ВТ-12 за ГОСТ 539-73, виготовлені із хризотилового азбесту (15%) та цементу (15%). Це були часи, коли нічого не було відомо про канцерогенну дію азбесту. Іще досі «розумники» із минулого часу намагаються переконати замовника, що покрита слизом внутрішня стінка свердловини з цього матеріалу робить його абсолютно нешкідливим, головне – не дряпати стінки. Без коментарів.
Руйнування системи матеріально-технічного забезпечення бурової справи в кінці 80-х років суттєво пошкодило галузі. Рятуючи спеціалістів, техніку та технологію буріння, утворені із уламків збанкрутілих підприємств, невеликі бурові компанії взялися за комерційне буріння, у т. ч. на воду. У діло пішли матеріали не ті, що треба, а ті, що є. Зійшла зірка армійських оцинкованих труб. За часів «холодної війни» було виготовлено величезну кількість труб у вигляді комплектів з перекачувальними насосними станціями, з’єднувальними муфтами та іншою арматурою для швидкого будівництва поверхневих тимчасових трубопроводів для постачання військ світлими нафтопродуктами, мазутами низької в’язкості та технічною водою у зоні можливих бойових дій та ядерного забруднення. Із часом це все перетворилось на технологічний мотлох, а от труби використовуються на всьому пострадянському просторі в бурінні. Що ж являє собою польовий магістральний трубопровід ПМТ – 150? Довжина труби (м) - 6 Вага труби ( кг ) - 78 Зовнішній діаметр (мм) - 152 Внутрішній діаметр ( мм ) - 145,5 Товщина стінки (мм) - 3,25 Марка сталі - 10 Товщина цинкового шару (мк) - 40 Метод цинкування - занурення Виробник - Сєвєроморський 63-й котельно-зварювальний завод (м. Сєвєроморськ, Росія) Ці «військові» труби цілком придатні для використання як проміжні колони, але застосовувати їх як фільтрово-експлуатаційні – рішення досить сумнівне. У Підмосков’ї оцинковані труби традиційно доповнюються внутрішньою колоною з «питної» нПВХ труби, щоб уживана вода була повністю позбавлена контакту із оцинкованими трубами. У Києві та області не дуже давно було зроблено спробу маркетингового ходу –чи то непрофесійну, чи то просто брудну – було заявлено про наявність титано – магнієвих / титанових труб вартістю по 100-110 гривень за погонний метр (!). Що ж, вимагайте сертифікат, і Ви переконаєтесь у якості товару… Найпрогресивніші, порівняно із цією сумною масовкою, київські бурові підрядники пропонують додаткову внутрішню колону із емальованої труби, яка застосовується у промисловості для будівництва трубопроводів (у т. ч. для води) та теплотрас. Ці труби виробляються таким чином: сталева тонкостінна (3–4 мм) труба чиститься від іржі, обпалюється та нагрівається за допомогою індукційних редукторів. На розпечену трубу емаль наносять шляхом порошкового напилення або у спеціальній ванні. Монтажні роботи із такою трубою необхідно проводити дуже обережно, оскільки у місцях відколів емалі згодом виникає точкова корозія. Висновок: що трубопроводу добре, те свердловині – смерть. Хоча як робоча колона свердловини така труба й попрацює років 30-50 (якщо немає блукаючих струмів та за умови обережного монтажу), перспективи застосування в цивілізованому буровому ринку в цієї труби нема, і, швидше за все, не буде, як і сертифікату, що дозволяє застосовувати такі труби як обсадні.
Сталеві безшовні труби муфтового з’єднання за ГОСТ 632-80 або ГОСТ 8732-78 зі стінкою від 6мм залишаться «класикою» буріння. Єдиний недолік цих труб виявляється у зв’язку зі специфікою експлуатації київських водоносів. Невеликий питомий дебіт піщаних водоносів і, як наслідок, значна (до 100 м і більше) різниця між статичним та динамічним рівнями води формує зону змочування / висихання внутрішніх стінок, з якої після 2-3 років експлуатації змивається окалина. Вона накопичується в фільтрах механічного очищення. Крім цієї, претензій до чорних сталевих, і заразом до неіржавіючих труб, немає. Хіба що швидке зростання цін на метал та необхідність проведення додаткових заходів з електрохімічного захисту труб (ЕХЗ) від джерел блукаючих струмів. Світовий «хіт» останніх десятиліть – непластифікований полівінілхлорид нПВХ /PVC (unplasticised polyvinylchloride). Досвід використання цих труб для будівництва свердловин від різних виробників - «STUWA» та «PREUSSAG» (Німеччина), «PLAFOND PLAST» та «PAPARELLI» (Італія), «VALROM» (Румунія), «СИСТЕМИ ПЛАСТИКОВИХ ТРУБОПРОВОДІВ» (Росія), «БРОВАРСЬКИЙ ЗАВОД ПЛАСТМАС» (Україна) - підтвердив гідну якість продукції виробників зі світовою репутацією. СТЕРЕЖІТЬСЯ ПІДРОБОК ! З дозволу київського представництва ярославського заводу «СиПласТруб» публікуємо статтю про нПВХ труби за матеріалами www.yartruba.ru Зараз у багатьох регіонах країни мережі водоканалу практично непридатні до експлуатації через зношеність всіх систем питного водопостачання від 30%-60%. Металеві водогони швидко виходять з ладу. Незважаючи на усі позитивні якості металевих труб, корозія не лише погіршує гігієнічні властивості питної води, але і суттєво скорочує життєвий цикл труб. Металеві трубопроводи знову і знову вимагають заміни. Відомо, що полімерні труби завдяки своїй довговічності, корозійній та хімічній стійкості, низці інших переваг набули широкого застосування не тільки на Заході, але і в Росії. Серед полімерних труб найкращі властивості мають труби та з’єднувальні деталі з непластифікованого полівінілхлориду. Вони мають найвищу довготермінову міцність, найнижчий коефіцієнт лінійного розширення, найнижчу теплопровідність, найвищі фізико-механічні показники в порівнянні з іншими полімерами, що застосовуються для холодного питного водопостачання. Високоякісні з’єднання обсадних труб запобігають витіканню артезіанських вод та просочуванню стічних вод всередину експлуатаційно-фільтрової колони. Різьбові з’єднання не лише міцні та повністю герметичні, вони забезпечують достатню стійкість з’єднань трубопроводів проти навантажень, викликаних горизонтальними та вертикальними розтягуючими зусиллями. Такі з’єднання є повністю стійкими до внутрішнього та зовнішнього тиску. Зарубіжний та російський досвід підтверджує, що труби з нПВХ можуть експлуатуватися без хімічних та механічних змін протягом 50 років і більше. Результати 30-річних випробувань безперервної роботи систем трубопроводів показали, що термін надійної експлуатації таких систем може перевищувати 100 років. ЗАТ "Системи пластикових трубопроводів" взяли за основу багаторічний зарубіжний досвід груп компаній PREUSSAG (Німеччина), STUWA (Німеччина) та інших, які, у свою чергу, є лідерами у виробництві обсадних труб нПВХ, або PVC у міжнародній класифікації. Таблиця характеристик деяких полімерних матеріалів, що застосовуються для виробництва труб та з’єднувальних матеріалів Сировина, що застосовується (харчові смоли ПВХ) вибрана не випадково, оскільки має низку значних переваг перед іншими матеріалами (див. порівняльну таблицю):
Економічну доцільність використання обсадних труб із нПВХ легко побачити як на стадії їх монтажу, так і під час експлуатації свердловин на воду. ВИБІР ЗА ВАМИ ! Дивіться також: Буріння Наші ціни Статті про буріння: ДСанПіН 2.2.4-171-10 (Державні санітарні норми та правила) Аква Базис |
 
|
||