То є неправда

То є неправда, або ж Брехні про буріння

Можливо, назва цього розділу здаватиметься комусь занадто… занадто… визивною, скажімо так. Але йдеться про те, що «по селу» ходить багато різних брехонь, і люди тим легше їх вислуховують та поширюють, чим менше мають справ та клопотів. Той же, хто «при ділі», не має часу на дурниці, але все одно десь «на ходу» почує таку от брехню від місцевого спеціаліста «на всі руки», котрий авторитетно повідомляє неспростовну інформацію, перекладаючи недопалок сигарети із одного кутка рота до іншого. І кожен з нас, хоч і знає, що цей чолов’яга нічого путящого за все своє життя не зробив, усе одно «затягне» інформацію (на підсвідомому рівні, як кажуть учені мужі), і при нагоді «видасть» її комусь далі. І пішла брехня по селу… А як відомо, село є село, і ради на це немає.
Моя покійна бабця, царство їй небесне, подарувала колись мені, тоді школярику, транзисторчика, який ловив усе – і музику, і «голоси». А от зате «Ґаваріт і паказиваєт…» можна було не слухати - досить було крутнути ручку. Найцікавіший час у ефірі, хто пам’ятає ті роки,– пізній вечір, і тому я лягав із приймачем до вуха і тихенько слухав його… Аж поки це не уздріла дарувальниця. Вона категорично заявила мені, що радіо слухати аж під вухо не можна, бо там радіація. «Навіть називаються вони тим самим словом, хіба ти не розумієш?». І незважаючи на те, що бабця помітно вивищувалася за рівнем інтелекту серед інших сусідок свого віку, переконати її мені не вдалося. Добре, що життя щодень приносить нам новий клопіт, і досить швидко бабця забула про свою заборону, а я – про свою образу…

Нижче ми поговоримо про найпоширеніші «радіації на голову», що стосуються буріння та пошкоджують мізки тих, хто у них повірить.

1. Сусіда викликав буровиків аж із Києва, вони йому пробили свердловину. Наче і все у порядку, вода є... Пропонував і мені та іншим хазяям у селі теж зробити воду, але я так собі думаю, це він для того, щоб заплатити менше. Нехай воно поробить рік-два, а я побачу – якщо вода у його буде без ремонтів, то і я теж проб’ю собі свердловину.

Ну а як же! Моя хата відомо де знаходиться…

Така думка хибна тому, що пробіг бурової установки, як і будь-якого іншого транспорту, вартує грошей. І заради однієї свердловини навряд хто пожене бурову за сто кілометрів без додаткової оплати. Тому «дальші села» мусять або заплатити більше, або запропонувати більший обсяг робіт. Або задовольнятись кустарними послугами місцевих майстрів, а якість цих послуг дуже далека від якості, що її пропонують спеціалізовані компанії (які всі сидять «у місті»). І другий момент; його спершу й не видно, але із роками він набуває першочергового значення. Ідеться про ремонти та сервіс. Як ви гадаєте, куди поїде майстер спершу – туди, де треба «подивитись» один невідомо чий насос чи туди, де стоїть десяток свердловин із усім хазяйством, і всі – його фірми?

2. Полівінілхлоридні труби виділяють у воду хлорку, і це – все одно, що пити хлоровану воду в Києві. Нащо їх тільки використовують?

Рідкісне за рівнем «радіації» твердження…
Полівінілхлорид було отримано в лабораторії у 1835 році французьким гірничим інженером та хіміком Анрі Віктором Реньйо. Однак промислове застосування ПВХ розпочалося лише сто років по тому. Якості полівінілхлориду - низька теплопровідність, висока хімічна стійкість, довготривалість експлуатації виробів із нього – було належно оцінено, й після Другої світової війни розпочалося масове застосування ПВХ для виробництва труб, профілів, покриттів для підлоги, плівок, кабельної ізоляції та багатьох інших виробів. ПВХ широко застосовується у медицині, з нього виготовляють ємності для рідин, крапельниці та багато іншого обладнання (цитата з http://archistroy.su/news.php?extend.73). Щодо переваг цього матеріалу при застосуванні його для виробництва бурових труб, дивіться на нашому сайті огляд матеріалів та співвідношення "ціна-міцність".
Фух, наче все…
Ні, мабуть, іще одне.
Хто старший, той добре пам’ятає, що за Союзу журнал «Здоровье» подавав статті докторів-професорів-академіків про шкідливість то м’яса, то масла, то олії – все залежало від того, як цей рік спрацювали аграрії «вєлікава і маґучєва». Скажіть чесно – хіба Ваші діди та батьки їли банани та апельсини? А Ви їсте? А чи треба запитувати, як Ви живі досі, якщо вживаєте «таку отруту»?..

То хто там каже про «хлорку в воді»?

Аква Базис
(44) 222 8 222, (44) 222 9 222
2228222@ukr.net, 2229222@ukr.net
08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 4